Какие особенности ликвидации основных средств представительством?

Відповідь: В підкатегорії 102.05 системи «ЗІР» і в листі від 28.10.2015 р. № 22779/6/99-95-42-03-15 ДФС визнає, що у разі дострокового розірвання договору оренди ремонтний основний засіб припиняє визнаватися активом згідно до п. 40 Методичних рекомендацій № 561: Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Факт виведення основного засобу з експлуатації (для подальшої ліквідації) має бути підтверджений документально: наказ, розпорядження керівного органу підприємства, актом оцінки та актами переміщення та списання основних засобів (згідно до наказу №352 від 29.12.1995 року).

Представництво без права здійснення господарської діяльності не веде облік основних засобів, так як представництво не є підприємством (юридичною особою) та  не має на меті отримання економічних вигод, як зазначається у П(С)БО:

-   згідно до П(С)БО7 Основні засоби це - матеріальні активи, які підприємство/установа  утримує  з  метою використання їх у процесі виробництва/діяльності  або  постачання  товарів,  надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних   функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного  циклу, якщо він довший за рік.

-   згідно до П(С)БО1 активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Робимо наступний висновок 1: так як основні засоби контролюються материнською компанією і є її активом, то, рішення щодо їх ліквідації має приймати саме вона, що має бути оформлене відповідним наказом (розпорядженням).

Якщо такого наказу (розпорядження) не буде, то, сума такої ліквідації може бути визнана доходом представництва, так,  Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП у листі від 12.03.2016 р. №5320/10/28-10-06-11 роз'яснило: якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку , така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації згідно до п.189.9 ПКУ. Подібні висновки також є у листах ДФС: листі від 11.02.2016 р. №2976/10/28-10-06-11 та листі від 18.11.2015 р. №25655/10/28-10-06-11 .

Для запобігання ситуації визначення звичайної ціни податківцями на свій розсуд, пропонуємо зробити акт оцінки , який є обов’язковим для переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку згідно до ст.7 Закону №2658 та має бути складений професійним оцінювачем згідно зі ст.6 Закону №2658.

Крім того, у своєму листі від 23.05.2012 №8802/6/15-1415  податківці наголошують, якщо у випадку ліквідації об’єкта основних засобів підприємство отримує товарно-матеріальні цінності, які можуть бути використані у господарській діяльності, а також реалізовані, то, у звітному періоді їх вартість включається до складу доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Висновок 2: Бажано, щоб у акті оцінки було зазначено, що «основні засоби, які ліквідуються, не представляють матеріальної цінності та не можуть бути демонтовані на деталі, які мають товаро-матеріальну цінність і підлягають повній утилізації».

Ірина Гончаренко

Експерт з оподаткування

ТОВ «ІНФОРМ АКТИВ»