Следователь налоговой милиции приглашает должностное лицо...

Слідчий податкової міліції запрошує посадову особу платника податків для надання показань у кримінальному провадженні по телефону. Чи зобов'язана така посадова особа з'являтися до слідчого на підставі такого телефонного дзвінка?

Надаючи відповідь на це запитання, спробуємо розглянути власне ситуацію, з якої це запитання може виникнути, комплексно. Цей комплекс полягає у тому, що слідчий податкової міліції ніколи не зацікавиться посадовою особою платника податків, якщо для цього не виникне передумов. А передумовами, звичайно ж, повинні бути обставини, які свідчать про вчинення платником податків кримінального правопорушення у сфері податкового законодавства. Тож які це правопорушення?

Для того щоб визначити обсяг зазначених правопорушень, слід проаналізувати ч. 3 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПКУ), якою встановлена підслідність слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Зазначеною нормою визначено, що вони здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 192, 200, 204, 205, 209, 212, 2121, 216, 219, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України (далі – ККУ). Звичайно, найпоширенішим випадком вчиненого податкового правопорушення платником податків є ст. 212 ККУ – ухилення від сплати податків. За цією статтею ККУ матеріали потрапляють до слідчих податкової міліції від органів державної податкової інспекції за результатами проведених документальних планових та позапланових перевірок, що оформляються актами перевірок.

У свою чергу, отримавши матеріали таких перевірок, слідчий на підставі ч. 1 ст. 214 КПКУ невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПКУ у Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Саме починаючи з цього моменту слідчий має законні підстави викликати особу в рамках процесуального законодавства на процесуальну дію допиту, яка передбачена ст. 224 КПКУ.

І вже з цієї відправної точки – існування кримінального провадження із присвоєним номером – є сенс відповідати на питання щодо виклику слідчим особи на допит по телефону. Так, дійсно, ч. 1 ст. 135 КПКУ передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:

– вручення повістки про виклик;

– надіслання її поштою;

– електронною поштою чи факсимільним зв'язком;

– здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Таким чином, відповіддю на питання, чи має слідчий право викликати особу на допит шляхом здійснення телефонного дзвінка, є існування у нього такого права. З іншого боку, чи зобов'язана особа, яку таким чином викликали на допит, з'явитися до слідчого – відповідь також позитивна. У ст. 139 КПКУ навіть встановлена відповідальність особи за неприбуття на виклик до слідчого, яка полягає або у застосуванні до першої штрафних санкцій, або у застосуванні приводу. Проте який механізм реалізації цих санкцій? Щодо застосування штрафних санкцій до особи, яка не прибула на виклик до слідчого на стадії досудового розслідування, у КПКУ прямих відповідей немає, а щодо здійснення приводу в ст. 140 КПКУ зазначено про необхідність прийняття рішення слідчим суддею про його здійснення. У свою чергу, слідчому необхідно довести слідчому судді, що особа отримала виклик на допит і ухилилася від явки. Зрозуміло, що коли є офіційно вручена повістка, на корінці якої особа розписалася, що вона повідомлена про дату, час та місце здійснення відповідної слідчої дії, слідчому легко довести належне повідомлення особи.

А коли був здійснений телефонний дзвінок, навіть при відкритому кримінальному провадженні із присвоєним номером, якими доказами оперуватиме слідчий? Та й як він доведе, що дзвонив саме він, а не інша особа? Такого механізму КПКУ не передбачає. Тож виходить, що особа ніби й зобов'язана на підставі виклику по телефону з'явитися до слідчого, але реальних заходів до неї за таке нез'явлення застосовано бути не може.

З усього вищевикладеного можна зробити простий висновок: до слідчого на здійснення будь-якої слідчої дії варто з'являтися лише у випадку офіційно одержаної письмової повістки у рамках кримінального провадження із присвоєним йому номером, який на такій повістці обов'язково зазначається. Інші форми запрошення особи до слідчого хоча й зобов'язують її з'являтися до останнього, проте немає правового механізму довести, що особа була дійсно повідомлена про такий виклик, що унеможливить застосувати до неї заходи примусового характеру.

По материалам: АФ «Е.С.Аудит», арбитражный управляющий, адвокат Богдан Дутковський