В июле 2015 года произошли следующие существенные изменения в налоговом законодательстве:

Спрощено правила трансфертного ціноутворення

Верховна Рада змінила деякі правила трансфертного ціноутворення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» від 15.07.2015 р. № 609 (далі – Закон) передбачає декілька ключових змін щодо трансфертного ціноутворення:

1. Скасований контроль при нарахуванні і сплаті ПДВ

Контроль за трансфертним ціноутворенням здійснюється лише щодо нарахування і сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно, з нового закону чітко видно, що ПДВ операції не є об’єктом контролю за трансфертним ціноутворенням. Тому не може бути двозначного тлумачення чи непорозумінь з цього приводу.

2. Підвищений поріг визнання операції контрольованою

Раніше: операція визнавалась контрольованою, якщо:

• загальний обсяг доходу платника податків перевищував 20 млн грн. за рік та

• обсяг таких господарських операцій з 1 контрагентом перевищував 1 млн грн. за рік;

Після набрання чинності Законом: операція – контрольована, якщо:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 50 млнгрн за рік та

• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом перевищує 5 млн грн. за рік.

Отож, збільшено порогові значення, за якими операції відносять до контрольованих.

3. Змінено показники, які враховуються під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій.

Раніше показниками рівня рентабельності контрольованих операцій були: характеристики товарів (робіт, послуг); кількість товарів, обсяг виконаних робіт (наданих послуг); строк виконання господарських зобов’язань; умови проведення платежів під час здійснення операції; офіційний курс гривні до іноземної валюти у разі використання такої валюти у розрахунках під час здійснення операції, зміни такого курсу; розмір звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг); розподіл прав та обов’язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Після набрання чинності Законом до показників належать: валова рентабельність, валова рентабельність собівартості, чиста рентабельність, чиста рентабельність витрат, рентабельність операційних витрат, рентабельність активів, рентабельність капіталу.

Всі нові показники є економічними категоріями, на відміну від попередніх. Тому дозволяють точніше і об’єктивніше, ніж попередні, охарактеризувати операцію, яка підлягає контролю.

4. Продовжений строк для виправлення недоліків платником податків в документації з трансфертного ціноутворення

Якщо подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить всієї необхідної інформації щодо обґрунтування трансфертного ціноутворення, то органи ДФС надсилають платнику запит.

Як наслідок, платник зобов’язаний додатково подати інформацію:

Раніше: протягом 10 днів з моменту отримання запиту;

Після набрання чинності Законом: протягом 30 днів з моменту отримання запиту.

Таким чином, строки виправлення недоліків продовжені з урахуванням інтересів платника податків.

5. Скасовано необхідність подання додатку про контрольовані операції до декларації з податку на прибуток підприємств

Раніше: існував обов’язок платників податку подавати до ДФС разом із декларацією з податку на прибуток підприємств інформацію про контрольовані операції (у вигляді додатку до декларації)..

Після набрання чинності Законом: вище зазначену норму скасовано.

Оскільки платники подають окремий звіт про контрольовані операції, то скасування подачі додатку до декларації з податку на прибуток було доцільним.

6. Змінено розміри штрафних санкцій за порушення законодавства щодо трансфертного ціноутворення:

• за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції  - 300 розмірів мінімальної заробітної плати замість 100 розмірів мінімальної заробітної плати;

• за всі незадекларовані контрольовані операції – штраф 1 % суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати замість штрафу 5 %  суми контрольованих не задекларованих операцій;

Отож, частково розмір відповідальності – збільшено, а в частині – зменшено.

7. Скасовано застереження щодо звичайних цін:

1) Скасована норма про те, що база оподаткування контрольованих операцій повинна бути не нижчою звичайних цін

База оподаткування контрольованих операцій, як і будь-яких інших операцій, визначається за загальним правилом: виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

2) Виключене положення про те, що податковий кредит повинен не перевищувати рівень звичайних цін

Податковий кредит визначається, виходячи із договірної вартості товарів/послуг.

Таким чином, скасували дискримінаційні положення ПК щодо контрольованих операцій в порівнянні із іншими господарськими операціями.

Закон поширюється на всі господарські операції, здійснені у 2015 р., а не лише – на ті операції, які були здійснені після набрання чинності законом. Він суттєво пом’якшує правила трансфертного ціноутворення і змінює відповідальність за їх порушення.

Закон набрав чинності 13 серпня >>>

II. Скасовано обов’язкове застосування РРО платниками єдиного податку

Платники єдиного податку 2 і 3 груп не зобов’язані використовувати РРО (реєстратори розрахункових операцій), якщо обсяг їхнього доходу протягом календарного рокуменший, ніж 1 млнгривень.

Відповідні зміни були внесені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» № 569-VIII від 01.07.2015 р.

Не застосовують РРО:

• Платники єдиного податку 1 групи;

• Платники єдиного податку 2 і 3 групи за умови, що обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1млн гривень застосування РРО є обов’язковим.

В такому випадку застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку

Нагадаємо, що з 1 липня 2015 р. платники єдиного податку 3 групи, та з 1 січня 2016 р. платники єдиного податку 2 групи,крім тих, які здійснюють продаж товарів на ринках та через засоби пересувної мережі, повинні були почати застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, внесені зміни істотно збільшили кількість підприємців, звільнених від обов’язку встановлювати РРО.

Закон набрав чинності 23 липня 2015 р.

III. Зміни в системі електронного адміністрування ПДВ

29 липня було внесено зміни в систему електронного адміністрування ПДВ Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII.

Закон передбачає такі основні нововведення:

1. Податковий борг або його частина може бути стягнений не тільки з банківських рахунків платника, а й з рахунків платника у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

2. Розрахунок коригування, складений постачальником до под. накладної, повинен бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником або отримувачем товарів/послуг залежно від того, на чию користь змінюється сума компенсації.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу, які:

• складені до 1 лютого 2015 року,

• складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України,

• підлягають реєстрації у ЄРПН таким платником податку.

3. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань, а отримувач збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації розрахунку коригування до податкової накладноїв ЄРПН.

4. Продовжений строк для включення до податкового кредиту зареєстрованих податкових накладних у разі не включення їх платником у відповідному звітному періоду із 180 до 365 календарних днів з дати складення под. накладної.

У випадку порушення терміну реєстрації под. накладної платник податку тепер теж має замість 180 – 365 календарних днів з дати складення под. накладної для віднесення її до под. кредиту за відповідний звітний податковий період.

5. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструватизведену под. накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

6. У разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді кошти можуть бути перераховані на поточний рахунок платника.

7. На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомленнянадається інформація про рух коштів на його рахунках в системі електронного адміністрування податку.

8. З переліку обов’язкових реквізитів под. накладної виключено: місцезнаходження ЮО і вид цивільно-правового договору.

9. Спеціальний порядок складання под. накладних передбачений для платників податків, які здійснюють постачання товарів/послуг, що має безперервнийаборитмічний характер.

10. Покупець/продавець має право додати до под. декларації за звітний под. період заяву із скаргою на продавця/покупця впродовж 365 календарних днів замість 60 днів, що настають за граничним терміном подання под. декларації за звітний под. період.

11. Змінено порядок розрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати под. накладні.

Така сума станом на 1 липня 2015 р. дорівнює 0, крім значеньзагальної суми податку:

1) за отриманими платником податковими накладними,

2) за виданими платником податковими накладними та

3) сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення суми автоматично збільшується контролюючим органом.

Строки збільшення диференційовані залежно від підстави збільшення:

1) протягом 3 серпня або протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали залежно від періоду, впродовж якого платник зареєстрований платником ПДВ – на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

2) протягом 3 серпня – на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок цього дня.

3) протягом10 календарних днів після 29 липня 2015 р. - на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року.

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, - на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

5) до 20 серпня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу, без проведення перевірок, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, за II квартал 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період за III квартал 2015 року.

12. Скасовано відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року

13. Починаючи з 4 серпня реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за спеціальною формулою.

14. Для податковинакладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, встановлені такі строки реєстрації:

• податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у вище зазначений період, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

• податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у вище зазначений період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

15. Штрафні санкції та пеня за порушення строків для самостійної сплати податкових зобов’язань з ПДВ, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим.

Штрафні санкції, нараховані під час перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ, підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ протягом 14 робочих днів.

16. У разі встановлення факту завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з ПДВ, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, до такого платника податку застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від’ємного значення.

Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, підлягає зменшенню на суму такого завищення на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.

Від’ємне значення сум ПДВ включає:

• від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

• непогашене від’ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Закон частково заповнює прогалини в системі електронного адміністрування ПДВ із врахуванням інтересів платника податків. Набрав чинності 29 липня.

По матеріалам: Prostobiz