Тел. +38 (044) 221-23-63

НДС-новшества 2017 года: анализируем изменения

Наприкінці минулого року ми розглядали ті зміни, які тільки планувалися внести до ПКУ. Зокрема, і щодо ПДВ. Підсумуємо, які з цих змін набрали чинності, а які так і не було реалізовано

Реєстрація платником ПДВ

Загалом процедура отримання та втрати статусу платника ПДВ залишилася незмінною. Але Законом №1797 передбачено можливість подання реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника ПДВ державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Далі електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з ЄДР.

Також Законом № 1797 деталізовано одну з підстав щодо анулювання реєстрації платником ПДВ (пп. «г» п. 184.1 ПКУ). Особа, яка протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ  та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів та послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, втрачає статус платника ПДВ за рішенням органу ДФС. Раніше ця підстава стосувалася тільки товарів. 

 

Безоплатна передача – об’єкт нарахування ПДВ

За Законом № 1797 з 01.01.2017 р. в п. 185.1 ПКУ внесено зміни. За ними операції з безоплатної передачі товарів  будуть офіційно вважатися об’єктами оподаткування ПДВ. 

Але зауважимо, що й раніше податківці успішно доводили, ґрунтуючись на визначенні постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), що безоплатна передача є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі і нульова ставка ПДВ

У пп «г». пп. 195.1.2 ПКУ вносяться зміни щодо порядку постачання товарів магазинами безмитної торгівлі.

Так, з 01.01.2017 року постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно фізособам, які:

  •  виїжджають за межі митної території України;
  • в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;
  • переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України.

Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється КМУ.

 

Ліквідація ОЗ не вимагає нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ

Відомо, що при ліквідації ОЗ потрібно або визнати ПЗ з ПДВ із залишкової вартості такого об’єкту, або не визнавати, якщо мати підстави, передбачені абзацом другим п. 189.9 ПКУ. Але така ліквідація передбачає, що ОЗ більше не буде використано у господарській діяльності. Чи не потрібно застосовувати норми п. 198.5 ПКУ в цьому випадку? 

Зміни, внесені до п. 198.5 ПКУ, стверджують, що ні. Відповідно до пп. «г» п . 198.5 ПКУ ПЗ з ПДВ на суму раніше визначеного ПК потрібно нараховувати в межах операцій, що не є господарською діяльністю платника податку, крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПКУ

 

Оподаткування операцій з фінансового лізингу

Такі операції офіційно стають об’єктом оподаткування ПДВ (через зміни до п. 185.1 ПКУ). Це правка технічна, адже і раніше такі операції вважалися постачанням згідно зі ст. 14 ПКУ.

Проте з об’єкту оподаткування ПДВ  виключено операції з переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового  кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора), зі збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу.  Але ця норма працює лише за умови, якщо лізингодавцем (первинним кредитором) при передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу (орендарю) були нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період ПЗ з ПДВ (оновлений пп. 196.1.5 ПКУ).

 

Пільги з ПДВ

Нові пільги: У пп. 196.1.5 ПКУ термін «торгівля борговими зобов’язаннями» був замінений словами "відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами)". Отже, з 01.01.2017 р. ці операції вже беззаперечно не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Скасовано пп. 197.22 ПКУ, за яким раніше звільнялася від оподаткування оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунка Держказначейства.

Подовжено дію таких пільг: 

- в космічній діяльності України до 01.01.2023 р. (операції, зазначені в п. 3 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

- у кінематографічній сфері до 01.01.2018 р. (операції, зазначені в п. 12 підр. 2 р. ХХ ПКУ);

- постачання та імпорт металобрухту до 01.01.2019 р. (операції, зазначені в п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ)

- постачання вугілля та/або продуктів його збагачення до 01.01.2019 р.  (операції, зазначені в п. 45 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Крім цього, подовжено строки застосування касового методу для постачальників електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів до 01.01.2019 р. І з 01.01.2017 р. до них приєдналися й ті, хто надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (п. 44 підр. 2 р ХХ ПКУ). 

А згідно з новими п. 58 та 59 підр. 2 р. ХХ ПКУ, ПЗ з ПДВ, яке виникає при імпорті обладнання для використання у деревообробному виробництві або для виробництва тільки медичних виробів, за заявою платника можна сплатити у розстрочку до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені! Втім, встановити порядок надання такого розстрочення має КМУ. 

 

Доля "спецрежиму" з ПДВ для сільгосптоваровиробників

Як ми і попереджали, дива не сталося – спецрежим з ПДВ для сільгосптоваровиробників з 1 січня 2017 року припинив своє існування. А колишні "спецрежимники" стають платниками ПДВ на загальних підставах. На цьому наголошують й податківці тут>>

Таким платникам потрібно подбати про своєчасну реєстрацію податкових накладних, подання декларації з ПДВ за останній звітний період та сплату ПДВ до бюджету. Як це планувалося здійснити, ми писали тут. Все так і передбачено в поточній редакції ПКУ (змінилася порівняно із законопроектом лише нумерація пунктів підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якими ці норми встановлено – там, де ми зазначали п. 47, тепер діє п. 48 тощо).  В тому числі, і щодо можливості отримання такими сільгосптоваровиробниками дотації з бюджету (про яку ми теж писали в цьому матеріалі). 

 

Пропорційний розподіл ПК з ПДВ

Законом №1797 зміни вносяться в п. 199.5 ПКУ, яким передбачено коригування сум такого перерозподілу за наслідками року, в останньому звітному періоді. «Податковий кредит» в цьому пункті логічно замінили на «податкове зобов’язання» з ПДВ, адже саме воно нараховується зараз внаслідок процедур, передбачених п. 199.1 ПКУ. І саме воно коригується (за необхідності) за підсумками такого року. Результати перерахунку сум ПЗ з ПДВ, як і у 2016 році, будуть відображатися у податковій декларації за останній податковий період року.

 

 Розрахунки з бюджетом щодо ПДВ

В оновленому п. 200-1.2 ПКУ наголошується: розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ  здійснюються з рахунків в цій системі, крім випадків, передбачених ПКУ. Зверніть увагу: за оновленим п. 87.1 ПКУ,  не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ (за винятком податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в СЕА ПДВ. 

Отже, кошти з ПДВ-рахунку списуватимуться для погашення податкового боргу з ПДВ, як і раніше, по мірі їх зарахування від платника податку. Але таке погашення буде обмежене певною датою виникнення боргу.  Борги, які виникли до 01.07.2015 р., з ПДВ-рахунку не погашатимуться. Це означатиме, що борги, старіші за цю дату, платнику ПДВ доведеться сплачувати з поточного рахунку. 

 

 Повернення надміру або помилково сплачених коштів

Якщо в платника ПДВ на момент подання декларації є «зайві» кошти на ПДВ-рахунку (в сумі, яка перевищує суму податку до плати у бюджет, визначеній в цій декларації), платник має право подати заяву і повернути ці кошти на свій поточний рахунок. В бюджет ці «зайві» кошти з 01.01.2017 року, навіть за заявою платника, більше не перераховуватимуться (оновлений п. 200-1.6 ПКУ). 

За змінами до п. 43.4 ПКУ, надміру сплачені до бюджету кошти з рахунків в СЕА ПДВ будуть повертатися виключно на такі рахунки в СЕА ПДВ. І 20 січня 2017 року значення ліміту реєстрації ПН/РК збільшується на суму коштів, повернутих у період з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року платнику податку відповідно до п. 43.4 ПКУ на ПДВ-рахунок: 

- перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету;

- перерахованих з ПДВ-рахунка до бюджету за заявою платника відповідно до п. 200-1.6 ПКУ, який діяв у цей період.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати заяву та перерахувати кошти з ПДВ-рахунка на його поточний рахунок.  

 

Бюджетне відшкодування

Повернулося ведення одного реєстру заяв, поданих платниками ПДВ щодо бюджетного відшкодування. Відповідні зміни внесені до ст. 200 ПКУ. Також з ПКУ виключено норми п. 200.19 ПКУ, в яких зберігалися застарілі критерії відбору платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування в автоматичному режимі. Тепер усі мають рівні права для його отримання.

Отже, для тих, хто в 2017 році претендуватиме на бюджетне відшкодування, остаточно залишаться лише ті обмеження, які встановлені пп. «б» п. 200.4 ПКУ, а саме: 

- суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або в бюджет, в попередніх або у звітному періоді; 

- сума заявленого бюджетного відшкодування не може бути більшою за залишок суми податкового боргу та ліміту реєстрації ПН/РК на момент подання декларації з ПДВ, у якій міститься ця заява. Тобто, якщо є від’ємне значення з ПДВ, спочатку за його рахунок погашаємо борг з ПДВ перед державою, а вже що залишиться, можна і повернути. Але в межах ліміту реєстрації, визначеного за п.  200-1.3 ПКУ

Крім цього, слід враховувати і наявність (або відсутність) коштів у держави (п. 55 підр. 2 р. ХХ ПКУ). 

Щодо єдиного Реєстру, за яким відбуватиметься бюджетне відшкодування, тенденції зберігатимуться минулорічні: 

  • порядок його ведення затверджуватиме КМУ;
  • дані з реєстру мають бути прозорими і оприлюднюватися на веб-сайті ДФСУ.

Крім змін до постійно діючого порядку бюджетного відшкодування, додано і кілька тимчасових. І це зрозуміло, адже коли ще КМУ затвердить порядок дії нового єдиного Реєстру для відшкодування ПДВ, а що робити із вже поданими, але не погашеними заявами? 

Для вирішення цього питання, у підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ включено новий п. 52. Ним встановлюється, що до 10 січня 2017 року відбудеться  формування нового Реєстру з колишніх двох -  в хронологічному порядку надходження заяв до них. 

А ще до 1 лютого 2017 року ДФСУ сформує у хронологічному порядку надходження заяв Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року,  за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Розподіл сум бюджетного відшкодування між таким Тимчасовим реєстром та звичайним Реєстром має здійснювати КМУ. 

Останнє, на що слід звернути увагу, це документальні перевірки для отримання бюджетного відшкодування - будуть вони в 2017 році чи ні?  

У 2016 році згідно з п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, як правило, не проводилися. 

Винятки в 2016 році були встановлені лише, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

• з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спецрежим оподаткування за ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року (а у 2017 році - до 1 січня 2017 року).

З 2017 року таким документальним перевіркам встановлено строки проведення: 

-  вони будуть проводитися протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання;

- рішення щодо проведення такої документальної перевірки має бути прийнято протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання. 

 

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»