Тел. +38 (044) 221-23-63

Изменения в администрировании НДС

В останній день липня парламент прийняв-таки закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», проект якого (№4309а) змінювали кілька разів, навіть напередодні його остаточного ухвалення. Достатньо змістовний закон датований 31.07.2014 та отримав №1621-VII. Та з огляду на суттєві зміни, внесені до ПК, до застосування нових положень слід готуватися заздалегідь. Особливо в такому питанні, як адміністрування ПДВ, що змінюється докорінним чином та набере чинності з 1.01.2015. 

Реєструється все!

Серед конструктивних змін відзначимо насамперед збільшення з 300 тис. до 1 млн грн. граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для реєстрації платником ПДВ.

Не менш важливий момент — усі податкові накладні (без обмежень) мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Навіть розрахунок коригування до такої накладної.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг, а при постачанні необоротних активів — нижчою від балансової (залишкової) вартості на початок звітного (податкового) періоду.

Крім того, тепер постачальник не повинен складати два екземпляри податкової накладної в паперовому вигляді та надавати один з них покупцеві. Він складає її в електронному вигляді та обов’язково реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не надає жодних підтверджень покупцю. Тобто доказом права платника на податковий кредит стане не належним чином складена податкова накладна, а факт її реєстрації в реєстрі.

При цьому платник податку веде реєстр виданих та отриманих документів, таких як:

• транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами;

• касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку);

• податкова накладна, складена платником податку — отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що також є підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту, за умови надання копій таких реєстрів у електронному вигляді у складі податкової звітності до органу контролю.

Усі потоки — в один банк

А тепер про найцікавіше — грошові потоки. Платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в банку, який визначає Кабмін. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає в такий банк реєстр платників, яким необхідно відкрити рахунки.

Задля адміністрування ПДВ забезпечується автоматичний облік:

• сум податку у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

• сум податку, сплачених при ввезенні товару на митну територію України;

•  сум поповнення та залишку кош­тів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

• суми податку, наяку платники мають право видати податкові накладні.

Надходження на такий рахунок складають:

• з власного поточного рахунку платника, в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник має право видати податкові накладні;

• з власного поточного рахунку платника, в сумах, недостатніх для сплати в бюджет узгоджених податкових зобов’язань щодо цього податку;

• з власного поточного рахунку платника, в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних операцій);

• з власного поточного рахунку платника, в сумі податку, нарахованого платником за результатами проведення операцій, передбачених п.198.5 ст.198 ПК.

Накладні за формулою

Формула для обчислення суми податку, наяку платник має право видати податкові накладні:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах — ∑НаклВид — ∑Відшкод — ∑перевищ,

де ∑НаклОтр — загальна сума податку за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Митн — загальна сума податку, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України;

∑ПопРах — загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з власного поточного рахунку платника;

∑НаклВид — загальна сума податку за виданими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Відшкод — загальна сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування;

∑Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених у поданих деклараціях, над сумою податку, що міститься у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Платник має право зареєструвати податкові накладні в реєстрі, якщо загальна сума ПДВ не перевищує суми, обчисленої за формулою. Якщо ця сума є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, платник зобов’язаний переказати потрібну суму коштів з поточного рахунку на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. З такого рахунку кошти переказуються до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства.

Розрахунки автоматом

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку реєстр платників, у якому серед іншого зазначається сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру банк переказує суми ПДВ до бюджету.

Розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, не змінився та повинен відповідати даним декларації та даним ЄРПН. Розбіжність же таких даних стане підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

При від’ємному значенні враховується в зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за поперед­ні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК), у частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до формули, на момент подання платником податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до формули, на момент подання платником податкової декларації.

Бюджетне ж відшкодування відбувається автоматично тим платникам, які відповідають низці критеріїв. Зокрема, тим, які не перебувають у судових процедурах банкрутства, а також юридичним та фізичним особам — підприємцям, стосовно яких до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців не внесено записів про:

• відсутність підтвердження відомостей;

• відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

• прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

• визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

• припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності ФОП;

Також відшкодування відбувається автоматично платникам, котрі мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату, за даними податкового обліку, перевищує у 12 разів суму податку, заявлену до відшкодування, та здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менш ніж 40% загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх 4 послідовних звітних періодів)) та/або здійснили інвестиції в необоротні активи в розмірах не менш ніж 3 млн грн. протягом останніх 12 календарних місяців.

Крім того, платник, який прагне отримувати автоматичне відшкодування ПДВ, не повинен мати податкового боргу. Якщо ж ідеться про великих платників, то вони не повинні декларувати від’ємне значення об’єкта обкладання податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

Й останнє. Якщо відбувається анулювання реєстрації платника податку, то закривається його рахунок, а залишок коштів перераховується до бюджету на підставі реєстру, який надсилає банку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики. У реєстрі серед іншого зазначається сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Кому спрощення, кому — ускладнення

У цілому такий підхід значно спрощує адміністрування ПДВ: легше контролювати надходження до бюджету, зникає ймовірність використання віртуального ПДВ та повернення з бюджету коштів, які до нього не надходили.

Для органів контролю новий порядок також значно полегшить роботу: зменшаться витрати часу як на адміністрування ПДВ, так і на проведення перевірок, складання висновків на бюджетне відшкодування тощо.

Проте є деякі зауваження, що стосуються користі для платників податків. Так, згідно з нормами чинного законодавства оподаткуванню підлягають операції за першою по­дією  — постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) або отримання коштів. Платник податків не повинен сплачувати ПДВ при кожній такій операції. Наприклад, здійснено постачання товару, але його оплата може надійти значно пізніше (як передбачено умовами договору). У такому разі ПДВ у складі вартості товару надійде постачальнику також пізніше.

Натомість зміни до ПК передбачають перерахування ПДВ живими коштами відразу, незважаючи на те, що надійшла оплата чи здійснено тільки постачання товарів (виконання робіт, надання послуг). Таким чином, якщо в покупця бракує коштів (навіть у розмірі ПДВ), то, швидше за все, постачальник утримається від відвантаження товару, аби не перераховувати ПДВ за покупця.

Сподіваємося, що в подальшому зміни до кодексу будуть тільки вдосконалюватись, а на практиці, як кажуть, відшліфовуватися.

По матеріалам: ДЕБЕТ-КРЕДИТ